Я зараз не здатна на сильні почуття, але інколи люди просто примушують себе ненавидіти. І, так, - я цим відчуттям налолоджуюсь!
До інших я байдужа або ж просто боюсь з якоїсь причини. Принаймні зараз.
Видаляти старих друзів, викидати старі фотографії, запрошувати в гості людей, яких я не знаю - все це так дивно і схоже на фільм не про мене. Їжа стала несмачною, а небо опустилось до меж стелі, навіть якщо світить сонце. Тим не менш: все добре. Якось так, як ніколи, - добре. Залишається позбавитись від відчуття дисгармонії та емоційного роздраю.
Хочеться суші, романтики і впевненості у завтрашньому дні. І грошей, ага. Мішок.